
Я розглядаю психотерапію не як пошук швидких рішень, а як процес поступових і стійких змін.
Мета терапії полягає не лише у зменшенні симптомів. Для мене важливо допомогти людині зрозуміти, як сформувався її життєвий досвід, які способи взаємодії із собою та світом стали звичними, і що може допомогти змінити їх сьогодні.
Найважливішою частиною психотерапії я вважаю терапевтичний стосунок. Саме в безпечних стосунках з’являється можливість говорити про складне, краще розуміти власні потреби та поступово знаходити нові способи жити.
Є фраза, яка добре описує мій підхід:
«Швидко — це повільно, але постійно».
Психотерапія більше схожа на марафон, ніж на спринт. Саме тому я не обіцяю швидких результатів, але допомагаю будувати зміни, які можуть залишатися з людиною надовго.


